Шторм у затоці: як вплине на Близький Схід загострення відносин між Іраном і Саудівською Аравією
Опубликованно 31.10.2017 12:06
У 2011 році король Саудівської Аравії Абдала бін Абдул-Азіс виступив зі зверненням до своїх поданих. Він заявив, що вітає демократичні рухи в арабському світі, але готовий всіма силами зберегти стабільність у своїй державі. Тоді Близький Схід і держави Перської затоки опинилися перед найбільшим викликом за останні 15 років — арабською весною.
Народні заворушення прокотилися майже по всім країнам регіону, тільки закінчилися вони дуже по різному. У лютому 2011 року багато аналітиків вважали, що тепер арабські країни зможуть стати на шлях реальної демократії, так як їх населення дозріло до цього. "Раніше на Близькому Сході та в Перській затоці було дві форми політичного правління — обмежена диктатура військових і владу релігійних лідерів", — каже голова Інституту Атлас, Томас Палмер. На його думку, багато хто тоді чекали модернізації від Арабської весни і проголошення реальних змін.
Але з часом стало зрозуміло, що цього не станеться. В Єгипті, який був рушієм революції до влади спочатку прийшли помірні ісламісти, але вони розгубили свою підтримку і їх швидко відтіснили військові. Протести в Сирії, Ємені та Лівії закінчилися боями в столиці і навіть повноцінними громадянськими війнами.
А сама впливова країна Перської затоки Саудівська Аравія вирішила зацементувати свій суспільний лад з допомогою грошей. Король відразу заявив, що він готовий витратити $37 млрд. на розвиток соціальної та медичної інфраструктури, а також відкрити новий спортивний канал, який буде доступний абсолютно безкоштовно. До 2014 року країна інвестувала в соціальну сферу $40 млрд. тільки для того, щоб не допустити соціальних заворушень. Країна також зробила все, щоб і її сусіди зберігала стабільність. Ер-Ріяд витрачав мільйони доларів допомагаючи урядам сусідніх країн і навіть був готовий ввести на їх територію свої війська, тільки для того, щоб ситуація залишалася стабільною і підконтрольною.
Але в результаті вони прийшли до того, що ситуація в регіоні Перської затоки виявилася ще більш прогнозованою. Там досі зберігаються два лідера — Іран і Саудівська Аравія, які активно борються за гегемонію, спираючись не тільки на військову чи економічну міць, але й на релігію. Ці дві країни багато років були в нерівних позиціях, так як зростання промисловості Ірану обмежували економічні санкції, а його політичний режим був світовим ізгоєм. Це влаштовувало Ер-Ріяд, який звик до такого стану речей. Але тепер все змінюється, і тому правителі Саудівської Аравії сильно нервують, так як розуміють, що грошей може не вистачити для стримування Тегерана в майбутньому.
Решта країн також відчувають, що світова система безпеки розсипається. Тепер чітко видно, що за всі роки з часів Холодної війни, країни Перської затоки занадто покладалися на американську військову присутність і не змогли створити інструменту вирішення міжнародних спорів чи міжнародну організацію, якій довіряли б. А головне, багато виявилися не готові до змін у світовій економіці і падіння цін на нафту, і до процесів у власних суспільствах, які намагаються модернізуватися навіть проти волі правителів. Все це може вже незабаром призвести до соціального вибуху або великий війні в Перській затоці.
Два лідера
У сучасних відносинах Ірану і Саудівської Аравії дві події стали відправними точками. Перше — це Ісламська революція в Ірані в 1979 році, коли радикальне шиїтське духовенство прийшло до влади. В Ер-Ріяді вже багато років правили суніти дуже радикального спрямування, і це лише додало протистояння між країнами. Другою подією стала війна у Перській затоці, яка показала, що система безпеки не сформована і диктатор Садам Хусейн міг спокійно напасти на сусідній Кувейт, а міжнародний відповідь виявився запізнілим.
Тому правителі Аравії постійно вимагали присутності 5 флоту США. В обмін вони не поспішали розробляти свій власний ядерний арсенал, щоб стримати амбіції Ірану. І таке рівновагу було досить міцним, але тільки поки Тегеран продовжує проводити дослідження щодо ядерної програми і не готовий був йти на переговори з США чи Європою.
З іншого боку Вашингтон повинен був приділяти багато уваги регіону і постійно переконувати своїх союзників там, що він готовий їх захищати. Звичайно, ціни на нафту вище $100 за барель допомагали Аравії переоснащувати свою армію і купувати все більше нового зброї. "Але всі розуміли, що армія саудідов не зможе протистояти Ірану, де населення в десятки разів більше. Тому монархія постійно наполягала на посилення флоту США в регіоні", — розповідає Ханс Крістенсен глава Nuclear Information Project. На його думку, піком стабільності для Ер-Риярда стала війна США в Іраку, яка приковувала вся увага Вашингтона до цього регіону. Одночасно президент Ірану Махмуд Ахмедінеджад постійно вимагав дозволити його країні розробляючи ядерні технології і тому Америка робила все, щоб санкції проти Тегерана сильніше тиснули на його промисловість і соціальну сферу.
Але з часом ситуація почала змінюватися. Барак Обама планомірно скорочував військову присутність у Перській затоці і головне Вашингтону вже не було так цікаво рівновагу сил там.
Справа в тому, що з 2008 року Америка інвестувала мільярди доларів на "сланцеву революцію" і зараз почала, за даними The Economist Intelligence Unit, видобувати більше нафти ніж саудиды. Тому традиційна стабільність в затоці її цікавила все менше, так як тепер танкери з нафтою і газом йшли вже не в США, а на азіатські ринки. Крім того, експерти визнають, що адміністрація Барака Обами набагато менше уваги приділяла Близького Сходу, що в результаті і призвело до громадянської війни в Сирії і падіння багатьох демократичних режимів у часи Арабської Весни.
У теж час в Ірані до влади прийшли помірні реформатори на чолі Хасаном Рухани. Новий президент почав переговори з Заходом і до 2015 року погодився поставити свою ядерну програму під контроль МАГАТЕ в обмін ЄС і США прийняли рішення зняти санкції з Ірану. І зараз цей процес йде повним ходом. Саудівська Аравія розуміє, що без санкцій Іран зажадає своє місце в регіоні і може стати лідером в Затоці. Вже зараз Тегеран активно підтримує повстанців в Ємені і Башара Ассда в Сирії. Коли ж ринок цієї країни відкриється для іноземних інвесторів, то сили її значно зростуть.
До того ж Аравія зіткнулася зі старінням своєї правлячі сім'ї. Так як середній вік спадкоємців престолу там становить 70 років. Приміром нинішній правитель Салман прийшов до влади в 78 років, так як його батько дожив до 90. Тому зараз багато експертів кажуть, що зараз у короля проблеми з прийняттям рішень. І незабаром знову потрібно буде вибирати нового короля, з низки старих претендентів.
Цікаво, що експерти вважають, що відхід США з регіону і поступове зняття санкцій з Ірану, можуть призвести Аравії до союзу з Ізраїлем. Хоча раніше це було складно уявити. Але поки Ер-Ріяд намагається зберегти свій вплив, навіть розв'язуючи війни на території сусідів.
Сфери впливу
Інші країни Перської затоки в основному поки перебувають під сильним впливом Саудівської Аравії. За даними Інституту Брукінгса, ця країна витратила на підтримку свого статусу за останні 10 років понад $300 млрд. Особливо сильні позиції Ер-Ріяда в ОАЕ, Катарі, Бахрейні та Омані.
Там також в основному створені абсолютні монархії, які спираються на іслам суннистского спрямування. Ці країни також є постачальниками робочої сили в Саудівську Аравію на її нафтовидобувні комплекси. Тому їх уряду дуже зацікавлені в стабільності і економічної допомоги з боку Ер-Ріяда особливо після того, як ціни на нафту почали падати.
Окремо варто Ємен, який вже став полігоном політичної та військової боротьби між Іраном та Аравією. Там 2015 року йде громадянська війна між урядом, яке спирається на коаліцію арабських країн, на чолі з Ер-Ріяд і повстанцями Хоуситами, яких спонсорує Іран. За час протистояння загинуло понад 15 тисяч осіб, а країна перебуває в руїнах. Сьогодні сторони ведуть переговори, але поки не зрозуміло, коли там закінчиться війна. На думку Лаурен Блумберг Harvard Kennedy School of Government, у цій війні Аравія вперше використала свою авіацію за межами країни. Але уряд поки що не змогло перемогти повстанців.
Також трохи окремо стоять Ірак і Кувейт. Багдад фактично виявився державою, що готуються розділити на частини. Офіційний уряд контролює тільки частину території і не може перемогти ісламістів. ИГИЛ і сили курдів захопили значні території на півночі країни. Тому зараз тільки воля США підтримує існування цієї країни, яка розвалилася на частини. І поки не зрозуміло якою буде доля Іраку. Кувейт, після вторгнення 1990 року, почав нарощувати армію і намагається співпрацювати з Америкою напряму, щоб отримати більш дієві гарантію безпеки.
Але загалом всі країни Перської затоки стають ареною боротьби між Іраном і Саудівською Аравією. І зараз ця боротьба буде тільки посилюватися, так як США пішли з регіону, а система міжнародних організацій там не сформована. І тому цей регіон незабаром може відчути зростаючу нестабільність.
Політична інформація по основним країнам Перської затоки
Саудівська Аравія
Офіційна назва
Королівство Саудівська Аравія
Форма правління
Абсолютна теократична монархія
Правитель
Салман ібн Абдул-Азіс Аль Сауд
Столиця
Ер-Ріяд
Валюта
Саудівський реал
Площа країни
2,149 млн кв. км
Населення
31,5 млн
Основна релігія населення
Іслам суннітського толку
Іран
Офіційна назва
Ісламська республіка Іран
Форма правління
Ісламська республіка
Правитель
Хасан Рухани (президент), Алі Хаменеї (духовний лідер)
Столиця
Тегеран
Валюта
Іранський реал
Площа країни
1,64 млн кв. км
Населення
78 млн
Основна релігія населення
Іслам шиїтського толку
Ірак
Офіційна назва
Республіка Ірак
Форма правління
Парламентська республіка
Правитель
Фауд Масум
Столиця
Багдад
Валюта
Іракський динар
Площа країни
0,435 млн кв. км
Населення
36 млн
Основна релігія населення
Іслам суннітського толку
Катар
Офіційна назва
Держава Катар
Форма правління
Абсолютна монархія
Правитель
Тамім бін Хамад бін Халіфа Аль Тані
Столиця
Доха
Валюта
Катарський реал
Площа країни
11500 кв. км
Населення
1,9 млн
Основна релігія населення
Іслам суннітського толку
Кувейт
Офіційна назва
Держава Кувейт
Форма правління
дуалістична монархія
Правитель
Сабах IV
Столиця
Ель-Кувейт
Валюта
Кувейтський динар
Площа країни
17800 кв. км
Населення
2,6 млн
Основна релігія населення
Іслам суннітського толку
Ємен
Офіційна назва
Арабська республіка Ємен
Форма правління
Президентська республіка
Правитель
Муххамед Аль Хуси
Столиця
Сана
Валюта
Єменський реал
Площа країни
527970 кв. кв. км
Населення
25,4 млн
Основна релігія населення
Іслам суннітського толку
ОАЕ
Офіційна назва
Об'єднані Арабські Емірати
Форма правління
абсолютна монархія
Правитель
Халіф Аль-Нахайян
Столиця
Абу-Дабі
Валюта
дірхам
Площа країни
83600 кв. км
Населення
5,4 млн
Основна релігія населення
Іслам суннітського толку
Категория: Красота
