Податківці фактично в ручному режимі вибирають компанії для перевірок — радник міністра фінансів

Опубликованно 16.10.2017 23:58

Міністерство фінансів і Державна фіскальна служба в кінці червня заявили про старт "комплексного проекту реформування податкової". Тоді Олександр Данилюк Мирослав Продан обіцяли не тільки оптимізувати процеси і підвищити ефективність адміністрування податків, але й нарешті зробити те, що обіцяли ще з 2014-го, — перетворити ГФС в сервісну службу і зменшити рівень корупції.

Delo.UA поспілкувалося з відповідальними в Мінфіні за процес реформи ГФС: радником міністра фінансів Яною Бугримової і проектним менеджером Офісу реформ при Міністерстві фінансів Дмитром Коханом. І довідалося, які зміни бізнес зможе відчути ще до кінця 2017-го.

Почнемо трохи здалеку. Звичайні громадяни часто не знають, як влаштована ГФС, чим займається. Можете описати? А також окреслити проблеми, які ГФС будете вирішувати в рамках реформи?

ЯБ: Люди дійсно не знають, але от бізнес знає добре. Основним завданням ГФС є адміністрування податків. Держава встановила правило: сплата податків є обов'язковою. Але виникає питання, які заходи потрібно вжити, щоб податки дійсно сплачувались? Раніше був акцент на фіскальні заходи. Тобто держава каже: податки треба платити, якщо ви цього не робите, будете покарані.

Зараз багато країн рухаються в бік стимулювання добровільної сплати податків та надання якісного сервісу, який робить цей процес простим.

Адже їх не платять не тільки тому, що не хочуть, але й, приміром, через брак інформації або незручних сервісів.

Є відмінний приклад з податком на нерухомість: ГФС розраховує податок, надсилає повідомлення платнику, а він повинен заплатити. Багато платники отримали таке повідомлення, але є велика кількість тих, хто не отримав. Тобто, щоб заплатити податок їм треба поїхати в податкову, розібратися скільки і куди платити, потрібно витратити свій час. Повірте, не всі готові це робити.

Інший приклад — це неможливість отримати швидку і якісну консультації щодо порядку оподаткування тієї або іншої операції. А український податковий закон допускає безліч неоднозначних тлумачень. І навіть при бажанні слідувати закону, платник може допустити помилку. Тому роз'яснювальна робота важлива для підвищення рівня добровільної сплати податків.

Все-таки які зараз є основні проблеми в роботі служби?

ЯБ: Не потрібно робити глибоку діагностику, щоб їх виявити. Є проблема філософії людей, які працюють у службі, а також організації в цілому. Вона мені здається найважливішою. Держава встановлює правила, у громадян і бізнесу немає можливості погодиться чи не погодиться, вони повинні їх виконувати. ГФС ж виконує функцію нагляду. І коли податковий інспектор приходить перевіряти компанію, вона завжди сприймається як потенційний порушник, ця компанія завжди повинна виправдовуватися. Ось ця філософія абсолютно неправильна.

Тобто потрібно міняти людей?

ЯБ: Потрібно міняти корпоративну культуру всередині організації, перш за все. І, звичайно, на деяких позиціях дійсно треба змінювати людей, адже якщо людина протягом 30 років був носієм однієї культури, йому важко перебудуватися. Також є корупція. Це не тільки феномен ГФС, вона є в будь-яких контролюючих органах, на жаль.

Раніше Мінфін говорив, що необхідно змінити структуру ГФС, централізувати її. Півроку тому навіть були прийняті відповідні підзаконні акти, які чомусь так і не були опубліковані і не вступили в силу.

ЯБ: Ми часто говорили про юридичних осіб та про те, що їх у регіонах потрібно ліквідувати, залишивши одне на центральному рівні. Я поясню: статус юридичної особи зобов'язує мати певну кількість адміністративного персоналу, юристів, бухгалтерів, часто це зайві функції. Змінивши структуру, ми можемо отримати істотну економію. Ми не говоримо в першу чергу про скорочення людей, ми говоримо про їх переорієнтації.

До того ж діюча структура передбачає подвійне підпорядкування — у вас є глава локальної податкової, він підписує всі рішення, але на центральному рівні є також керівник тієї функції, яку ви виконуєте, наприклад, аудит або робота з боргом. Тобто немає нормальних вертикальних відносин, та й не завжди можна вибудувати єдині підходи до виконання того ж аудиту. Так і контролю за діями аудитора буде більше при централізації.

Давайте поговоримо про проект "комплексної реформи ГФС", який Мінфін оголосив у червні. Що і як буде змінюватися?

ДК: Проект складний. Насправді трансформація податкових адміністрацій в інших країнах займала три-чотири роки. І швидше її зробити важко. Проект ділитися на дві частини. Є політична складова, яка пов'язана з організацією та контролем. А є операційна частина, яка вирішує чіткі повсякденні проблеми в роботі ГФС з бізнесом. Ми почали з політичною складовою, підготували проект змін організаційної структури. Але ці ініціативи з різних причин отримали великий опір з боку різних стейкхолдерів, тому зараз вони зависли.

Зміни в структуру ГФС були прийняті Кабміном, але за фактом працювати вони не стали. Що ви робитимете далі?

ДК: Ми, звичайно, можемо сидіти і чекати, коли буде готовність прийняти політичні рішення, щоб стартувати реформування зверху. Але зараз критично важливо підвищити довіру до ГФС і показувати результати. Тому ми пішли іншим шляхом.

Проект реформи має трирівневу структуру управління. Перший рівень — Міжнародна рада у складі донорів і послів тих держав, з якими ми активно співпрацюємо. Другий рівень — це керуючий комітет, який складається з Міністра фінансів, голови ГФС, Держсекретаря Мінфіну. Третій рівень — це робоча група, куди, крім ГФС і Мінфіну, ми залучили міжнародних консультантів.

Про реформу ви оголосили ще в червні, що вже зроблено?

ДК: Діагностика зайняла у Робочої групи приблизно два місяці. Ми об'їздили п'ять областей, спілкувалися з величезною кількістю людей як в центрі, так і на регіональному рівні.

Намагалися знайти ті ініціативи, які можна реалізувати максимально швидко.

Адже завдання першої фази проекту — показати швидкий і видимий як для держави, так і для платників податків результат.

Давайте трохи конкретніше, якими напрямками будете займатися спочатку?

ДК: Є чотири напрямки — це обслуговування платників, аудит, робота з боргом і з персоналом. Робоча група об'їздила Центри обслуговування платників (Цопи) і місцеві офіси, дивилися, як йдуть справи з переведенням послуг в онлайн.

За результатами діагностики було складено список операційних змін і кроків, які необхідні. З нього вибрали ініціативи, які можна швидко реалізувати і отримати ефект.

Простий приклад — розширення пропускної спроможності та підвищення ефективності роботи колл-центру. Зараз 60% всіх звернень платників ГФС відбувається через фізичні контакти, 2,5% — це звернення в колл-центр, 38% — через електронний кабінет платника. Для порівняння у світі ситуація інша: онлайн-звернення складають близько 60%, 20% — це колл-центри, а 20% займають фізичні обігу. Чому в Україні інша картина? Адже набагато простіше подзвонити або написати в інтернет, ніж фізично їхати в офіс податкової. Але у нас замість цього черзі в ЦОПах.

Звідки неефективність?

ЯБ: Є два моменти. По-перше, це швидкість і фізична можливість відповісти на дзвінок. По-друге, це якість, можливість пояснити і чітко відповісти на питання. Зараз колл-центр відповідає приблизно на 41-47% дзвінків, тобто платникам вдається додзвонитися менше, ніж у половині випадків. Ми порахували, якщо банально збільшити число людей, які відповідають на дзвінки, то платники отримуватимуть відповіді приблизно у 70-80% випадків. З іншого боку, необхідно модернізувати саму інфраструктуру колл-центру, але це вже другий етап.

Робоча група також проаналізувала, за якими послугами платники звертаються безпосередньо в Цопи.

Цифри говорять, що 50% всій завантаженості складають подача звітності та платежі. Все це зараз реально зробити через інтернет.

Також було визначено 10 адміністративних послуг, які складають близько 90% всієї завантаженості. Дев'ять з них можна повністю перевести в онлайн, і ось цим робоча група і займеться найближчим часом.

Ви говорите, що деякі послуги можна отримувати онлайн. Але ними все одно не користуються. Чому?

ЯБ: По-перше, електронний кабінет не завжди зручний. По-друге, платники не завжди знають про таку можливість, є проблема з комунікацією. Зараз лише близько 10% ФОП подають декларації через електронний кабінет.

Все-таки які послуги будете переводити в онлайн?

ЯБ: Ми виділили десять найбільш затребуваних послуг. Серед них, видача картки платника податків, реєстрація книг обліку розрахункових операцій, надання витягу з реєстру платників єдиного податку, реєстру ПДВ, реєстрація платника єдиного податку або видача довідки про відсутність боргу.

На наступних рік згідно з бюджетом-2018 уряд пропонує збільшити витрати на ГФС на 45% практично до 12 млрд грн. Чи вистачить вам цього ресурсу для трансформації служби?

ЯБ: Дійсно, Мінфін прогнозує збільшення видатків з бюджету. На модернізацію обладнання передбачається спеціально виділити 1,7 млрд грн, витрати на цю статтю зросли приблизно в чотири рази. Зараз ГФС разом з Мінфіном та консультантами розробляє фінансовий план по всім ініціативам, протягом місяця він буде готовий. Природно цих грошей не вистачить, щоб модернізувати всю ІТ інфраструктуру Служби.

На технічну допомогу дивилися?

ЯБ: Розглядаємо. Але донори зараз досить обережні. Плюс дуже багато часу займає процес, щоб переконати їх профінансувати. Зараз ми финализируем мапу ініціатив, складаємо бюджет. Звичайно, будемо шукати варіанти допомоги, особливо на ІТ.

Давайте поговоримо про аудит. Що будете змінювати у перевірках підприємств?

ДК: Аудит — це дуже важлива і дуже складна частина. З одного боку звучить просто: вийшов і перевірив чи все відповідає законодавству. Насправді все складніше. Хоча б тому, що платників набагато більше, ніж можливостей у податковій.

Які зараз проблеми в аудиті?

ДК: З чого починається перевірка? Спочатку необхідно вибрати, до якого підприємству піде інспектор. В Службі працює система ризиків, яка повинна відображати найбільш проблемні підприємства. Але система не оновлювалася десять років. Вона зовсім не враховує результати попередніх перевірок, судову практику та результати розгляду справ.

До того ж система ризиків видає в десять разів більше підприємств для перевірки, ніж реально може перевірити податкова. На прикладі однієї області: система видала список з 5 тис. компаній, де спрацювали критерії ризику. Але в результаті з цих п'яти тисяч перевірятимуть лише близько 300 компаній. Скорочення списку для перевірки відбувається фактично на суб'єктивний розсуд податківців. Тобто працює людське судження, а ризикова модель фактично не працює.

Плюс система ризиків застосовується тільки до планових перевірок, а до фактичних (перевірки на дотримання порядку готівкових розрахунків та застосування РРО — ред.) не застосовується зовсім.

А що з фактичними перевірками?

ЯБ: Тут у нас все складно. У ГФС недостатньо людей, які займаються фактичними перевірками: є області, де це всього чотири аудитора. Але ось цікава статистика: результативність цих перевірок складає 93-100%. Тобто майже скрізь, куди інспектор вийшов на перевірку, він знаходить порушення. Це може говорити про дві речі. По-перше, все ж існує ідеальна ризикова модель. По-друге, інспектора можуть не звітувати про всіх підприємствах, до яких виходять на перевірку, а тільки про тих, де виявлено порушення. І я схиляюся саме до другого.

Як вирішувати проблему? Однозначно, необхідно збільшити кількість людей, які займаються фактичними перевірками. Також, необхідно вводити ризикову модель, адже потрібно перевіряти саме ті компанії, де великі ризики. По-третє, ми плануємо посилити контроль за інспекторами, наприклад, зобов'язати використовувати камери. Адже фактичні перевірки є найбільш корумпованими.

Що в першу чергу будете змінювати у перевірках?

ДК: Хочемо почати з камеральних перевірок. Там проблема в неефективності. Мінімум тисяча людей займаються камеральними перевірками на постійній основі, ще 500 осіб залучають до їх виконання. Сьогодні все робиться вручну. Але повинна все робити машина, адже камеральна перевірка — це перевірка звітності, цифри за поточний період повинні відповідати тому, що було в попередньому. Цю процедуру можна більш-менш автоматизувати по кожному податку. Ми вже вибрали пілотну область, на якій випробуємо зміни.

Це не таке вже глобальне поліпшення для платників податків, швидше за звільнення ресурсів ГФС, які можна направити, наприклад, на колл-центри.

Перейдемо до роботи щодо погашення податкового боргу. Що будете змінювати?

ЯБ: В банківській сфері є правило: шансів отримати гроші від нового боржника більше, ніж від старого. Тому важливі контакти на першому етапі виникнення боргу. У податковій сфері фізособи можуть навіть не знати, що у них є борг. Часто це копійчані суми, які вони сплатили б, якщо б з ними зконтактували.

Проблема ГФС в тому, що у них взагалі немає сегментації боржників, немає пріоритизації дій по стягненню боргу. Податківці намагаються виконати все, що передбачає процедура, але не можуть цього зробити фізично. Різні зусилля повинні бути спрямовані на різні види боржників. Необхідно структурувати боржників і розставляти пріоритети.

Скільки податкового боргу зараз щорічно формується і які суми вдається повернути?

ЯБ: За минулий рік загальна сума боргу зросла на 12 млрд грн. При цьому з 32 млрд грн нового боргу тільки 30% суми було стягнуто протягом року. Це ми не говоримо про старих накопичених боргів, які списати не можна, а погасити практично немає шансів. Тому робити акцент потрібно саме на новий борг. Можливо, є сенс розділяти інспекторів залежно від навичок на тих, хто працює з новим боргом і тих, хто зі старим.

Чи будуть якісь зміни в оплаті праці співробітників ГФС?

ДК: В держорганах зарплати, очевидно, нижче ринкових, але не завжди вони нижче плінтуса. Ми проводили дослідження, щоправда, поки неглибоке, задоволеності самих співробітників ситуацією. І виявилося, що в регіонах зарплата не є проблемою №1. Співробітники скаржаться на недостатню нематеріальну мотивацію, у них немає спільного розуміння політики організації, постійно відбуваються якісь реорганізації.

ЯБ: При цьому зарплата теж залишається дуже значущим чинником.

Зараз максимальна зарплата по найнижчій позиції на центральному рівні становить приблизно 11 тис. грн, а на місцях — лише 6 тис. грн.

У 2017 році Мінфін уже виділив кошти в бюджеті частково на підвищення зарплат, змінивши держбюджет на поточний рік у липні та збільшивши фонд оплати праці на 45%. На 2018-й ми також заклали в держбюджет підвищення.

Чи є конкретні плани по зміні персоналу в ДФС?

ЯБ: чи Потрібно змінювати? Ні, адже у Службі є максимально кваліфіковані люди, які підтримують зміни. Але є і інші кадри. Тому часткове оновлення співробітників має статися. Щоб забезпечити тривалість процесу реформування ГФС всередині потрібні люди, які будуть їх робити. Одного керівника буде недостатньо.

Але інший справедливе питання: чи працюють відкриті конкурси? Не дуже. Міняти персонал — це завдання керівництва ГФС, не можна реформувати організацію ззовні.

І про керівництво: є зараз взаєморозуміння між Мінфіном в. о. голови ГФС Мирославом Проданом в питаннях реформування служби?

ЯБ: Всі ці плани не мають ніякого сенсу, якщо ГФС не буде зацікавлена. Сьогодні центральний апарат ГФС зацікавлений. Щодо деяких питань у Мінфіну з керівництвом ДФС різні думки, але в цілому зараз у ГФС більше бажання щось змінити, ніж рік тому.

Категория: Финансы