Milk Bar: Мэри Фуртас и Виктория Баланюк о кормлении грудью
Опубликованно 26.09.2021 14:35
Нeдeля пoддeржки груднoгo вскaрмливaния прoxoдит в мирe в aвгустe. Сим мaтeриaлoм мы xoтим пoддeржaть тex, ктo счaстливo нaлaдил груднoe вскaрмливaниe, и тex, ктo кoрмит свoиx дeтeй изо бутылoчки. Вeдь глaвнoe – вoвсe нe сooтвeтствиe чьим-тo прeдстaвлeниям oб идeaлe. Глaвнoe – любoвь: к рeбeнку и к сeбe.
Мoй трeтий мaлыш рoдился прoстo зaмeчaтeльным; oн плaвнo вoшeл в нaшу сeмью и принeс oчeнь мнoгo счaстья. Рeжим был мягким и спoкoйным, всe шлo прeкрaснo, никaкoгo стрeссa. Нo в пара месяца у сына случилась аллергия нате лактозу – пришлось перевести его бери смесь. Малыш чувствовал себя несравнимо лучше на безлактозном питании – прошли колики и везикула, он стал лучше спать. И я признать себя виновным не могу я во что бы то ни как видим хотела продолжать кормить его грудью, позднее консультаций с врачом и долгих разговоров с близкими пришлось взять непростое решение: прервать лактацию.
Ми выписали специальный препарат. Молоко пропало, и еще следующим утром я проснулась с жутким чувством вины. Я считала себя (гроша (ломанного) матерью, ведь не смогла наделить своему ребенку лучшее – материнское молочишко. Я сидела и плакала, когда позвонила полудружница и сказала всего несколько правильных слов. Симпатия сказала, что счастье ребенка приставки не- зависит от того, кормили его грудью другими словами нет. Что ребенку нужна счастливая мамка. Что грудное вскармливание должно бытовать в удовольствие и ребенку, и матери. Эти простые тары-бары вернули мне веру в то, почему все будет хорошо и правильно – что-то около, как должно быть.
Позже, подчас я обсуждала эту историю с подругами, столкнувшимися с дилеммой «кормить иначе нет», они признавались, что чувствовали себя неполноценными и ощущали мощнейший социальный прессинг. Ведь идею «умри, да корми» навязывают все: старшее колено, консультанты по грудному вскармливанию, СМИ.
Безотлагательно все наладилось; мы все где-то же неразлучны с малышом, и наш геркон ничуть не меньше, чем когда-то. Мы общаемся на только нам понятном, невербальном языке. Я где-то же обнимаю его и кормлю – беспритязательно из бутылочки.
Каждая мать хочет принести своему ребенку лучшее, заложить сердитый фундамент его здоровья. И нам счастье повезло жить в XXI веке, когда детское прокормление максимально адаптировано к грудному молоку. Упоминать же нужно вот что. Первые месяцы жизни ребенка – самый первенствующий период, когда ему нужно неважный (=маловажный) только питание. Ему нужно надежду) себя любимым и защищенным, ему нужен эротичный и зрительный контакт. Дети – зеркальные нейроны, которые хитроумно чувствуют перемены маминого настроения. И им куда как важнее чувствовать спокойствие и безграничную наклонность, чем вместе с растерянной матерью перемогать трудности кормления. Не зря прошел слух: счастливая мама – счастливые дети.
Мэри ФуртасЗ досвіду подруг, які народили приблизно в Водан період зі мною, я не сподівалася, що грудне вигодовування если тотально приємним досвідом. І так, я стикнулася зі складнощами: лактостаз (тричі підряд) мені здався складнішим, ніж пологи — утопично болючі масажі та температура під 40 — ще тёта випробування. Я дуже рада, що вчасно знайшла людину, яка врятувала мене, тому моя порада майбутнім мамам — знайти «грудну фею», яка живе поблизу. Вона має бути в контактах у вашому телефоні, неприметно про всяк випадок.
«„Годуй альбо вмри, це твій святий обов’язок“; „Нема сперма — погано стараєшся“; „Багато молока — старайся ще“; „У дитини алергія получай лактозу — ти придурюєшся“ тощо. Суспільний тиск держи матерів нереальний», – написала мені знайома в директ. Насправді я безграмотный та людина, якій пересічна думка важлива. Перше, що я зрозуміла: щаслива маманя — щаслива дитина. Трапляється багато людей, які вважають, що давати непрошені поради — це окей, але я просто ставлюся до цього з гумором. Є обмежене колесо осіб з більшим досвідом материнства, ніж у мене, думку яких я вважаю важливою у цій ситуації. У мене дуже адекватна маманюшка, яка підтримує мене в будь-якому разі, у нас із нею спільне бачення. Класно мати когось такого у своїй команді, щоб розслабитися, потому что тривожність і невпевненість у своїх діях буває в кожної нової мами.
Щодо годування в суспільних місцях — я годую прощай-де, у момент, коли моя дитина хоче їсти. Я годую в парку, у видеокафе, у машині… Нещодавно ходила крамницею, вибираючи шпонка для нової кухні з Леоною бери грудях у процесі. Сексуалізація жіночих сосків — с целью незрілих та обмежених. Чому це я маю соромитися своєї природи? Я ж без- осуджую людей, які пхають собі їжу давно рота в ресторані привселюдно.
Грудне вигодовування — це удовольствие й складність одночасно. Перерва у 2,5—3 години дуже обмежує свободу, але я працюю надо тим, щоб можна було виходити в офіс. Мій «банк молока» дає мені змогу поїхати возьми кілька днів і не хвилюватися, що дитина если голодною. Плюс, я ситуативно даю суміш — і це дуже ОК! У XXI столітті примадонна техніки й няні дають змогу безперебійно мати і грудне вигодовування, і отрезок времени для бізнесу. Звісно, треба старатися, але це далеко не ядерна фізика.
Я приймаю свій вибір мати дитину і Ада, що Леона прийшла в моє життя. Звісно, це величезна відповідальність, але весь век життя — це відповідальність за свої рішення. Неважный (=маловажный) знаю, як у материнстві можна бути невдячним і знаходити труднощі в кожній ситуації, адже натура фантастична, і це реальне диво! Хочу жити в позитиві й маніфестую це, наприкінці дня я завжди знаю, що я — найщасливіша, і бажаю всім такого ж. Єдине, що мене дратує, — мізогінія. Працюю щодня по-над тим, щоб моя донька жмот в щасливому суспільстві.
Категория: Красота
