"Залізна" гонка: якою ціною українським бізнесменам дається звання Ironman

Опубликованно 10.11.2018 05:02

З початку незалежності України в гонках Ironman взяли участь 137 наших співвітчизників. Першим був львів'янин, чемпіон України з триатлону Богдан Михалусь. Він дійшов до фінішу з результатом 9:09:57 і зайняв 35 місце в загальному заліку. Delo.UA поцікавилося у трьох українських бізнесменів, для чого вони виснажують себе тренуваннями, щоб отримати заповітний статус і як досягнення в спорті допомагають або заважають їхньому бізнесу.

Успішний український бізнесмен, власник цифрового агентства Postmen Ярослав Ведмідь за останні кілька років подолав кілька полуайронменов, марафонів, ультратрейлов і один повний Ironman. Три роки тому в його щоденному розпорядку не було спортивних тренувань. У дитинстві він займався стрільбою, баскетболом, важкою і легкою атлетикою, і не вважав себе спортивним людиною. "Як і багато інших речей, Ironman прийшов в моє життя випадково", — згадує бізнесмен.

У 2015 році у агентства Postmen з'явився клієнт — мережа магазинів спортивного екіпірування. Ярослав разом зі своїм колегою Миколою Косенко придумали проект. Микола повинен був готуватися до гонки Ironman і розповідати, як проходять всі етапи підготовки. Магазин виступав спонсором спортивної екіпіровки.

Микола вже займався спортом і підготуватися до змагань для було б не важко. Але Ярослав вирішив додати драйву в цю історію і протиставити своєму партнеру абсолютно неспортивної людини, який теж готувався до Ironman. Влаштувати між ними якесь змагання. Але виявилося, що бажають присвятити рік свого життя підготовці до виснажливому спортивного заходу не було. Тоді Ярослав вирішив сам стати цим недосвідченою людиною. Рішення закріпили покупкою заявок для участі в гонці, резервуванням квитків на всю сім'ю і номерів в Копенгагені, місті проведення Ironman. "Тим самим була створена ситуація, в якій вже не вийшло б відступити назад", — каже Ярослав.

Але перед тим як приступити до тренувань, Ярослава чекали перші помилки новачка. На вікенд в Парижі він вирішив випробувати свої нові кросівки. Не займаючись бігом ніколи до цього, він відразу пробіг 16 км. "Я зрозумів, що потрібен тренер, тому що інакше я покалічу", — розповідає Ярослав.

Повернувшись до Києва, Ярослав став тренуватися у професійного триатлоновского спортсмена і засновника тренерського клубу з триатлону для бізнесменів, у Романа Короля. Протягом всього року бізнесмен на 95% виконував плани тренувань — два рази в день шість днів поспіль з одним вихідним. "Це було випробування дисципліни і моральної підготовки, тому що у мене було 250 можливостей плюнути на це все, незважаючи на те, що вже куплено заявки, квитки, місця в готелі і все інше", — згадує бізнесмен. Але він не кинув, 23 серпня 2015 року завершив рік підготовки, фінішувавши з результатом 11:30:11 на KMD IronMan Copenhagen.

Після гонки, коли бізнесмен повернувся до робочим процесом, виявилося, що третина проектів провалилася і потрібно звільняти більшу частину команди. Справа в тому, що паралельно з тренуваннями Ярослав почав експериментувати зі створенням більш професійної структури бізнесу. Підприємець хотів перейти з операційних завдань на стратегічні (інвестиції, презентації, комунікацію з ключовими клієнтами). Помилкою було делегувати обов'язки без чітких системних правил. Тому протягом року підготовки, компанія Ярослава втратила в ефективності. У ряді проектів брало участь занадто багато співробітників, в інших — їх не вистачало. Не на всіх позиціях були люди, які відповідали вимогам. Бізнесмен повернувся до операційного управління і заново почав вибудовувати структуру. Але Ярослав не вважає такий результат провалом. Як підсумок, компанія тепер стала більш стійкою, а команда підготовленою.

У минулому році СЕО компанії Concepter Влад Тисленко пішов ще далі. У серпні досвідчений марафонець, за плечима якого полумарафоны і Ironman, пробіг дистанцію в 240 км за 23 години по пустелі Сахара.

7 років тому під час навчання в Лондоні майбутнього бізнесмена надихнула культура бігу, яка вже тоді була набагато більш активно розвинена, ніж зараз в Україні. З цього все і почалося. Влад почав бігати спочатку 5 км, потім 10 км, потім 20 км. В 2013 році він пробіг свій перший марафон. Коли біг набрид спортсмену, він вирішив ускладнити собі завдання і переключитися на тріатлон. Спочатку здолав Олімпійську дистанцію (1,5 км плавання, 40 км велогонка і 10 км біг). А потім був перший Ironman 70.3 (половина повної "залізної" дистанції).

"Я досить непогано пройшов напівмарафон і вирішив, що готовий у цьому ж році після зробити ще й повний. Через 3 місяці я записався на Ironman", — розповідає спортсмен про свою першу серйозну помилку.

Як виявилося, він не був достатньо готовий фізично до такого навантаження. І хоч він пройшов свій перший повний Ironman, це була його найбільш виснажлива і болюча гонка, в якій він брав участь.

Ще один український бізнесмен, керівник PR-агентства Newsfront Володимир Дегтярьов подолав свою першу "залізну" дистанцію експериментальним шляхом. Він пробіг 5 класичних і 4 ультрадлинных марафонів, фінішував на 5 напів-Ironman. Наодинці подолав повну "залізну" дистанцію і тричі перепливав Босфор. 20 вересня 2014 року Володимир Дегтярьов зробив у Києві IronSOLO — подолав всю "залізну" дистанцію в поодинці. На такий експеримент його підштовхнуло бажання спробувати, як це: бігти без підтримки і суперників. Бізнесмен хотів зрозуміти, чи зможе його психіка витримати таку дистанцію.

"Доводилося знаходити якісь лайфхаки, способи обдурити психіку. Починав придумувати варіанти. Наприклад, рахувати кроки. Кілометр це 5 разів по 200 кроків", — розповідає Володимир про свій незвичайний досвід.

Money, money, money...

Ironman вимагає не тільки тимчасових витрат. Самий мінімальний бюджет участі в гонках — кілька тисяч доларів. І навіть при сильному бажанні заощадити не вийде. У цю суму входить реєстрація (від $600 до 800), вартість авіаквитків, залежно від того, де буде сама гонка, адже Ironman проводиться по всьому світу: в Північній Америці, Азії і Європі.

У вартість підготовки входить оплата послуг тренера ($100-300 на місяць). Владислав Тисленко, наприклад, спочатку займався з тренером, але потім почав читати спеціалізовану літературу і пройшов тренерські курс. Щоб підготуватися до водної дистанції, потрібно 4-5 занять в басейні на тиждень — це ще $60-100 в місяць. Заощадити допоможе тільки річний абонемент.

Велосипед — одна з найбільш витратних частин. Вартість моделей починається від $1 000. Володимир Дегтярьов каже, що велосипед можна купити б/у на OLX. Він продав свій шосейний велосипед за $500 учаснику майбутніх змагань Ironman. До велосипеда потрібні колеса. Топові моделі коштують від $2 000 до $4 000 за штуку. Спортсмени радять любителям не витрачатися на топові моделі і більше сконцентруватися на техніці і фізичної підготовки.

Харчування є не менш важливою частиною підготовки. Крім дієти потрібно пити вітаміни. Середній курс з 30-ти пакетиків вітамінів і мінералів обійдеться в $35. Якщо купувати курс для суглобів і зв'язок — це ще $35. І ще одна витратна частина — відновлення. Щотижня доведеться ходити на масаж, відновлювати м'язи ($60 в місяць). Успіх — в правильному плануванні

Час — найбільш витратна частина у підготовках до змагань. Потрібна велика майстерність, щоб правильно розпланувати тренування. За словами Ярослава Ведмідя, року, який він витратив на підготовку до Ironman — було недостатньо. Владислав Тисленко каже, що раніше вважав, що присвячуючи час спорту нічим не жертвував.

"Я просто в своєму графіку забирав час на соціальні мережі, телевізор та інші примітивні розваги. Я вважав, що все правильно роблю і поєднувати Ironman з роботою — це ефективно", — говорить він. Але потім спортсмен зрозумів, що підготовка до повного Ironman почала забирати і робочий час.

"Умовно кажучи, сьогодні вранці я б міг прокинутися і зробити якусь годину плавання. І витратив би на це до двох годин. Але я в цей час сьогодні провів робочу зустріч. І отримав багато нової інформації, нові можливості. Якщо б я був в режимі підготовки до Ironman, я б це втратив ", — каже спортсмен.

За словами Володимира Дегтярьова, йому знайти час для спорту було б нелегко, якщо б він працював найманим менеджером з жорстким графіком з 9:00 до 18:00. Оскільки у нього на підготовку до Ironman йшло до 20 годин в тиждень. В чому ж сіль

Хоча на Заході ще кілька років тому тріатлон, як вид спорту, став в один ряд з гольфом і поло, в Україну ця мода тільки приходить. Ярослав Ведмідь каже, що дуже багато людей з його ділового оточення теж готуються або вже взяли участь у "залізних" перегонах. Але на просування їх бізнесу це не впливає, запевняють підприємці. Ярослав визнає, що заводив знайомства і досі спілкується з деякими з тих людей, з якими тренувався і змагався. Але великих спільних проектів він з ними не реалізував. Владислав Тисленко не належить ні до якого тренувального клубу, тому особливо новими знайомствами він не обзавівся. А ось Володимир Дегтярьов разом з деякими своїми товаришами по спорту організував успішний сервіс бігових екскурсій Kyiv Running Tours.

На думку Ярослава, тріатлон вже перестає бути спортом для бізнесменів і топ-менеджерів і сюди все більше людей приходить з middle class. І чим більш забезпечений у нас буде середній клас, тим більш масовим цей спорт стане. До того ж, в Україні теж відбувається досить багато якісних триалоновских змагань, які є аналогом Ironman. "Що далі?"

Не можна сказати, що спорт зовсім не впливає на бізнесменів. Ярослав Ведмідь взяв участь у Ironman по випадковості. Але тепер для нього спорт — це система. Це не тільки можливість підтримувати себе в хорошій фізичній формі, але й психологічної. Це нові цілі і горизонти.

Для новачків, які тільки планують свій перший Ironman у Ярослава є порада: не зациклюватися на нагороди і титули. Тому що після досягнення заповітного людини очікує психологічна яма і потрібно відповісти на питання: "Що далі?". Ярослав каже, що спочатку сфокусувався на результатах, потім переключився на гірські марафони. Зараз у нього нова мета: пробігти UTMB (забіг на 170 км навколо Монблану по території Франції, Італії і Швейцарії) в наступному році.

Така ж психологічна яма була і у Володимира Дегтярьова. Після свого першого Ironman (70.3) в аеропорту Австрії він задумався, а що тепер робити. За його словами, цього навіть термін є — послемарафонская депресія. Бізнесмен вийшов через три підходи: продумування, каскад цілей і регулярний питання самому собі. "Навіщо взагалі мені це? Напевно, для того, щоб бути в хорошій формі. Щоб у мене була можливість подорожувати. Щоб у мене була тусовка. Щоб я у зрілому дорослому віці добре себе почував, добре виглядав, подобався жінкам", — говорить Дегтярьов.

Сьогодні Володимир відійшов від тріатлону і займається боротьбою. Спорт для нього — це чутливий інструмент роботи зі своєю психікою і свідомістю. І патерни поведінки в спорті він переносить і в свою ділову життя. "Який сенс ходити на йогу, якщо в житті ти не можеш проявити гнучкість у переговорах? А добре б ці речі відпрацьовувати паралельно", — завершує свою розповідь Володимир.

Владислав Тисленко на сьогоднішній день відійшов від спортивних змагань і займається спортом лише для підтримки гарної фізичної форми. На питання про те, чи планує він найближчим часом взяти участь ще в якихось спортивних змаганнях, він твердо відповідає: "Ні. Тільки бізнес". Але, згадуючи період, коли він знаходився в режимі підготовки до Ironman, каже, що після подолання "залізної дистанції" виникає відчуття, ніби ти можеш досягти всього, якщо дуже сильно цього захочеш, це відчуття дало йому впевненості не тільки в спорті, але і в житті.

Категория: Бизнес