Хто допоміг Ахметову купити вугільні підприємства Нусенкіса

Опубликованно 10.10.2018 04:49

Навесні 2017 року влада т. н. "ДНР" "націоналізували" підприємства "православного олігарха Віктора Нусенкіса, які перебували на окупованій частині Донецької області. Після цього у нього фактично залишилися лише вугільні активи: шахтоуправління "Покровське" і збагачувальна фабрика "Свято-Варваринська" (обидві в Покровську). Це найбільші в Україні постачальники коксівного вугілля, який потрібен для виробництва коксу, який використовується металургами при виплавці чавуну. На початку 2018 року їх єдиним клієнтом залишилася група "Метінвест" Ріната Ахметова та Вадима Новинського. Ймовірно, вже тоді готувалася операція з продажу цих активів.

В кінці літа Віктор Нусенкіс продав кілька юридичних осіб групи "Донецьксталь" "Метінвесту" і декільком іноземним компаніям з невідомими бенефіціарами, остаточно покинувши лави великого українського бізнесу.

Хто купив?

"Метінвест" придбав 24,9% акцій групи "Донецьксталь", в яку входить шахтоуправління (ШУ) "Покровське", — повідомили в серпні в прес-службі групи "Метінвест". Інтереси компанії являє нідерландська Metinvest B. V.

Решта частки в кількох юросіб групи "Донецьксталь" були розподілені між Altana Limited, Misandyco Holdings LTD, Mastino Trading LTD (усі — Кіпр) і Treimur Investments Limited (Британські Віргінські Острови). Їх бенефіціари залишалися невідомими.

З-за того, що частка кожної компанії не перевищувала 25%, угоди не вимагали схвалення Антимонопольного комітету України (АМКУ). Адже в законодавстві говориться, що підставою для звернення до АМКУ для цього є "придбання акцій, часток, паїв, що приводить до досягнення чи перевищення 25% або 50% голосів у вищому органі управління суб'єктом господарювання".

"Розподіл часток між кількома пов'язаними компаніями не дає можливість піти від необхідності отримання згоди АМКУ. У цьому контексті необхідно також враховувати, що антимонопольне законодавство під суб'єктом господарювання розуміє не тільки конкретну компанію, але і групу компаній, пов'язаних відносинами контролю", — пояснює в коментарі Delo.UA Олексій Кот, керуючий партнер ЮФ "Антіка".

Значить при купівлі активів за трьома кіпрськими і однієї віргінської компаніями повинні були стояти не пов'язані з "Метінвестом" і його бенефіціарами особи.

Фото: Збагачувальна фабрика " Свято-Варваринська (Покровськ)

Однак на початку вересня відбулися загальні збори акціонерів ПАТ " ШУ "Покровське", на якому були прийняті рішення, що дозволяють зробити деякі припущення. Тоді був сформований новий наглядова рада компанії, у який увійшли: Євген Анатолійович Шелехов; Андрій Олександрович Натрус; Єгор Вікторович Коваленко.

Шелехов представляє інтереси акціонера Metinvest B. V. Коваленко — незалежний директор.

А ось Андрій Натрус представляє інтереси Misandyco Holdings Ltd. Людина з таким ім'ям і прізвищем одночасно є директором з корпоративних прав і управління ПРАТ "Смарт-Холдинг", яке управляє бізнес-активами народного депутата України Вадима Новинського (за сумісництвом власник 23,76% Metinvest B. V. – холдингової компанії групи "Метінвест").

Delo.UA звернулося в прес-службі "Смарт-Холдингу" з проханням прокоментувати чому її співробітник представляє інтереси кіпрської компанії, а також як Misandyco пов'язана з Вадимом Новинським. Однак у "Смарті" не відповіли на наші запитання.

У прес-службі холдингу "Метінвест" також не відповіли на запит Delo.UA з проханням пояснити, як пов'язані члени нового наглядової ради шахтоуправління "Покровське" Андрій Натрус і Єгор Коваленко з холдингом і його акціонерами.

Те, що топ-менеджер "Смарт-Холдинг" представляє інтереси Misandyco Holdings Ltd. у наглядовій раді ШУ "Покровське" — ще не прямий доказ зв'язку між компаніями.

Хоча варто зазначити, що Misandyco також є акціонером "Дніпровського коксохімзаводу" (Кам'янське, Дніпропетровська обл., виробництво коксу), власником якого вже кілька років намагається стати "Метінвест". Крім того, з 4 кварталу 2017 року Misandyco володіє 9% акцій ПАТ "Запоріжнерудпром" (Запоріжжя, видобування піску, гравію, декоративного та будівельного каменю...). На запит Delo.UA у "Смарт-Холдингу" підтвердили, що це запорізьке підприємство входить в сферу їх інтересів. "Але це не актив мажоритарного участі", — підкреслили в прес-службі компанії Вадима Новинського.

Хоча два роки тому саме "Смарт-Холдинг" спростовував поставки "Запорожнерудпромом" будівельних матеріалів у Росії для будівництва мосту через Керченську протоку. Це, як мінімум, означає, що тоді операції запорізького підприємства були чутливі для компанії Вадима Новинського. Але згідно офіційної звітності складу акціонерів "Запорожнерудпрома" змінюється практично кожні півроку.

Кіпрський слід

Delo.UA вирішив більше дізнатися про кіпрської Misandyco Holdings. Завдяки OCCRP (Organised Crime and Corruption Reporting Project, проект з розслідування корупції та організованої злочинності) ми отримали копії реєстраційних документів цієї компанії.

З одного боку, нічого дивного в ній немає. Misandyco Holdings створена в 2011 році, практично не веде активної діяльності. Статутний фонд 1 тис. євро, єдиним акціонером і директором значиться громадянка Греції Олександра Дамоциду (Alexandra Damotsidou). Як правило такі компанії створюються на Кіпрі для представлення інтересів іноземних бізнесменів, які хочуть приховати свою бізнес-активність.

Однак серед півтора десятка документів виявилася виписка з реєстру обтяжень і застав (Register of Mortgages and Charges, повний текст документа є в редакції Delo.UA).

В ній зафіксовано борг у розмірі $900 млн перед компанією Віктора Нусенкіса Fintest Trading, який забезпечений заставою у вигляді активів ТОВ "Індастріал Коал Холдинг" (Київ), ТОВ "Соціально-промислове будівництво "Енерго", 20,01% акцій ПРАТ "Донецьксталь-МЗ" і ТОВ "Шахта Свято-Покровська №3" (всі — Покровськ).

Фото: копія виписки з реєстру обтяжень і застав Республіки Кіпр

Але от хто і за що повинен компанії Нусенкіса настільки значну суму? Delo.UA запитало представників кількох інвестиційних і юридичних компаній, що можуть означати цифри в цьому документі.

Юристи однієї з них на умовах анонімності так пояснили суть документа. 10 вересня 2018 було зареєстровано обтяження (заставу) з першим пріоритетом на 20,01% акцій компанії ПРАТ "Донецьксталь-МЗ" (та інші активи, що раніше входили до групи "Донецьксталь" — Delo.UA), які належать Misandyco Holdings Ltd. "Перший пріоритет" означає, що якщо на той самий актив буде накладено ще один заставу, то при стягненні вимоги заставодержателя першого пріоритету будуть погашатися першими.

Сума забезпеченого заставою зобов'язання (борг за контрактом, кредит тощо) — $900 млн.

"З документа не можна зробити однозначний висновок. $900 млн — сукупна сума можливих зобов'язань. Це не тільки ціна активів. У ній може бути закладений штраф за несвоєчасну оплату, штрафи, компенсації. При цьому сама цифра з плином часу вже може бути менше за фактом. Наприклад, тому що сталося часткове погашення боргу", — розповів на умовах анонімності корпоративний юрист, який має досвід роботи з Кіпром.

Він додав, що зобов'язання — тільки перед заставодержателем або особами від імені яких діє заставодержатель. Тобто Fintest Trading Co. Ltd.

Хто винен $900 млн?

Це залежить від того, які саме угоди забезпечує заставу. Більшість опитаних експертів зійшлися на думці, що це загальна вартість продажу українських активів Нусенкіса. Без урахування боргів групи "Донецьксталь" перед кредиторами.

"Метінвест" повідомив, що за 24,99% в декількох вугільних активах в Україні компанія протягом 6 років заплатить близько $190 млн. Чисто арифметично 100% повинні коштувати близько $760 млн. Звідки взялися ще $140 млн?

"Із загальної суми $760 млн — сума операції, а $140 млн — відсотки", — припускає аналітик інвестиційної компанії Concorde Capital Дмитро Хорошун. На його думку, якщо вважати, що $760 млн виплачуються шістьма рівними сумами протягом шести років, то за ставкою 5,25% річних виходить, що потрібно виплатити за 6 років $140 млн відсотків. "Для боргу, забезпеченого акціями активів групи "Донецьксталь", ставка 5,25% річних реалістична", — розповів Delo.UA Дмитро Хорошун.

фото: Шахтоуправління Покровське

Співінвестори виходять з гри

Залучення Misandyco і трьох інших партнерів до купівлі активів Віктора Нусенкіса може бути технічним моментом. Наприклад, можна припустити, що у компанії Ахметова-Новинського в конкретний момент часу не виявилося вільних ресурсів, щоб оперативно виконати умови Нусенкіса. Або домовленість потрібно було документально оформити в стислі терміни, які не дозволяли отримати всі дозвільні документи в АМКУ. Тому "Метінвест" залучив співінвесторів, яким не потрібна публічність.

Адже якщо Антимонопольний комітет України отримає підтвердження, що "распорошивание" частки покупця було штучним, то він обов'язково відкриє розслідування. Опитані юристи відзначають, що АМКУ зараз має велику базу даних по корпоративній структурі більшості українських фінансово-промислових груп, у тому числі інформацію про дружніх до них офшорних компаніях з номінальними директорами або акціонерами.

"Тому подача формальних документів, які свідчать про якихось кінцевих бенефіціарів (які за фактом є номінальними утримувачами акцій) швидше за все не буде розглядатися як відсутність вини. Комітет має досить великий досвід виявлення прихованих корпоративних зв'язків і, як показує практика, не соромиться звертатися до іноземних антимонопольні відомства при виникненні такої необхідності", — розповів Delo.UA Олексій Кот, керуючий партнер ЮФ "Антіка".

Штраф за концентрацію без згоди АМКУ складає до 5% від річного обороту покупця. "У будь-якому разі отримання дозволу АМКУ на концентрацію обійдеться учасникам угоди набагато дешевше", — резюмує Олексій Кот.

Але є ще один практичний результат від часткового, а не повного, входження "Метінвесту" в капітал підприємств групи "Донецьксталь". Вони вже заявили про отримання надійного постачальника коксівного вугілля. Але при цьому в своїй звітності не консолідують борги групи "Донецьксталь". За оцінками Concorde Capital — це близько $1 млрд.

"Для "Метінвесту" має сенс не консолідувати борги з самого початку. Кілька років ці активи групи "Донецьксталь" будуть погашати борги, і після цього будуть консолідовані шляхом реалізації "Метінвестом" опціону на купівлю 75,01% ("Метінвест" повідомив про отримання такого опціону в середині вересня 2018 року — Delo.UA)", — розповідає аналітик Concorde Capital Дмитро Хорошун.

Щоб стати власником решти частки, компанія Ахметова/Новинського повинна буде виконати зобов'язання цих співінвесторів перед первісним продавцем і отримати схвалення від українських та іноземних антимонопольних органів. Виходить, що саме "Метінвест" в результаті буде платити структурам Нусенкіса. "Опціон на купівлю — зручний варіант такої угоди. Зараз купується трохи менше 25%, а решту після отримання дозволів від держорганів. Але у "Метінвесту" вже є безвідкличне право викупити залишок за узгодженою зараз ціною", — розповідає на умовах анонімності інвестиційний консультант, який працює на українському та міжнародних ринках.

Але практично напевно в холдингу Ахметова/Новинського вважають витрати на погашення боргів групи "Донецьксталь". Буквально вчора стало відомо, що після тривалих судових тяжб колишні підприємства Нусенкіса погодилися протягом 1 місяця сплатити борги близько 2 млрд гривень, які раніше належали різним комерційним банкам. Одержувач — група ICU Макара Пасенюка і Костянтина Стеценко, яких називають інвестбанкірами Петра Порошенка.

Підприємства, які два місяці тому були в передбанкрутному стані, після зміни власників погодилися сплатити борги за номіналом. Хоча судових рішень відомо, що ICU скуповувала у банків заборгованість з дисконтом до 88%.

Не пропустіть найважливіші новини і цікаву аналітику. Підпишіться на Delo.ua у Telegram

Категория: Бизнес