Україна, ти просто космос: чи є у нас конкуренти Ілону Маску
Опубликованно 21.09.2018 01:34
Звичайний зимовий вечір, початок робочого тижня. Люди поспішають додому, заскакують до друзів у гості, збираються за столиками в кафе, заходять в бари і розташовуються за стійками. А потім всі відкривають ноутбуки і...чекають. Чого? Пуску ракети Falcon Heavy, тієї самої, на борту якої полетів родстер Ілона Маска з манекеном на борту і приміткою "made on Earth by humans".
За трансляцією в Україні тільки на каналі Alpha Centauri стежили понад 30 тисяч осіб. У кафе, де збиралися транслювати онлайн-пуск, столи були заброньовані ще за тиждень до початку. За останні півроку тема космосу стала серед українців дуже популярною. Івенти, лекції, конференції, нові space видання стали рости, як на дріжджах. Погляньте на свою стрічку в соцмережах, там напевно знайдеться стаття про темної матерії або лекція про програму Copernicus. Це тимчасова мода, як кріптовалюти, або щось більш суттєве? Справи державні
Перша асоціація, яка виникає при згадці космічних підприємств — це компанії, які будують ракети і запускають супутники. Це не зовсім так. Міжнародні аналітичні агентства ділять підприємства сектору в основному за напрямами роботи. Є виробники — ті, хто постачає "залізо" або електроніку. Є компанії, які виробляють тестове обладнання, наприклад, спеціальні кімнати або симулятори, фірми напрямки Software&Engineering забезпечують ринок IT рішеннями та інженерними розробками.
Окреме місце займають ті, хто працює з даними: спостерігають за Землею (Earth observation), обробляють супутникові знімки, працює для IoT (Internet of things). Є і розробники готових продуктів і послуг: наприклад, сервіс 3D-моделювання або створення карт, визначення місця розташування або навіть проведення маркетингових досліджень.
Все перераховане вище — це величезний багатомільярдний space market. На ньому працює як мінімум кілька десятків вітчизняних компаній. Досить успішно працюють. За нашими підрахунками, лише в 2016 році загальний дохід підприємств космічного сектора склав близько 4 млрд грн.
Традиційно більшість українських підприємств, що працюють на ринку космічних технологій, — державні і знаходяться у сфері управління Державного космічного агентства України (ДКАУ). Створена в 1992 році, ця структура, по суті, визначає державну політику в сфері освоєння космосу. Через неї проходять всі основні проекти, які Україна реалізує в даній сфері.
У підпорядкуванні ДКАУ — 5 конструкторських бюро, 8 виробничих компаній і 10 наукових центрів, центрів стандартизації, представництв ДКАУ в різних регіонах.
Найбільші гравці — "Конструкторське бюро "Південне" і "Південний машинобудівний завод ім. Макарова" ("Південмаш"). Це підприємства з давньою історією, створені ще в 50-х роках минулого століття. Зазвичай їх розглядають в парі: бюро розробляє, завод — втілює в життя. Проекти "Морський старт", ракети-носії класу "Зеніт", "Антарес", супутники "Січ" — все це в тому числі їх розробки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Метан на Марсі: що означає це відкриття для Землі
При цьому "Південне" — одне з найприбутковіших підприємств сектора. Згідно з даними, розміщеним у YouControl, дохід компанії в 2016 році склав майже 1,6 млрд грн, у 2017 — близько 2 млрд грн.
Як зазначають у самому бюро, з 2011 по 2017 рік підприємство сплатило до бюджету понад 2 млрд грн. Для порівняння, від держави "Південне" отримало 223,8 млн грн. Доходи "Південмашу" в 2016 році склали 750 млн грн. Обережно, приватна власність
Поряд з державними в Україні представлені і приватні космічні компанії. Серед них є як старожили, так і ті, кого прийнято відносити до сектору new space.
У першій категорії — приватні акціонерні товариства "НВК "Курс" і "Елміз". Створені на базі "Київського радіозаводу" як приватні структури компанії були офіційно оформлені в середині 90-х. Можна сказати, що підприємства працюють в парі. "Курс" займається розробкою, будучи конструкторським бюро "Елміз" — завод, і втілює в життя те, що створили колеги.
Одна з головних розробок "Курсу" — унікальна однойменна система зближення і стикування космічних апаратів. Кожен раз, коли ви бачите, як з Міжнародною космічною станцією стикується пілотований "Союз" або безпілотний "Прогрес", знайте, що відбувається це завдяки даній навігаційній системі. Побачити систему можна буде вже на цих вихідних у Дніпрі, куди розробники привезуть її на Interpipe TechFest.
"Система "Курс" використовується на МКС протягом всього її існування, — розповідає Сергій Матвієнко, Головний конструктор КБ. — Це єдина штатна система, яка зараз функціонує на станції для проведення автоматичної стиковки".
З компаніями нового космосу справи йдуть трохи інакше. New Space — це відносно молоде концептуальне явище в індустрії. Грубо кажучи, це космічні стартапи. Найяскравіші і гучні приклади — SpaceX Ілона Маска, Blue Origin Джеффа Безоса і Річарда Бренсона Virgin Galactic.
Саме до таких компаній прикута увага інвесторів останнім часом. Якщо до 2009 року, за даними Space Angels, приватне фінансування сектора було практично на нулі, то в 2017 році сумарні недержавні інвестиції склали майже $4 млрд, а отримали їх більше 300 компаній.
В Україні зареєстрованих працюючих космічних стартапів немає, що пов'язано насамперед з витратами законодавства. У США або Європі запускати стартап набагато вигідніше. Зате у нас вигідно відкривати R&D лабораторії і департаменти, залучаючи для роботи місцевих вчених та студентів.
Так, наприклад, працює американський стартап EOS DA. За даними Сrunchbase, EOS DA був заснований в 2015 році українським бізнесменом Максимом Поляковим і його партнером Марком Уаттом. В Україні у компанії три підрозділи, в яких працює 150 чоловік, що розташовані у Києві, Харкові та Дніпрі — великих університетських центрах. Компанія розробляє наукомісткий продукт — EOS Platform. Це одночасно і хмарна платформа, і інструмент для аналізу супутникових, а точніше оптичних і радарних знімків, що дозволяє проводити геопросторовий аналіз (GIS).
Сервіс використовується в самих різних галузях, наприклад, аграріями. "EOS Platform дозволяє отримати актуальну карту розташування десятка основних сільськогосподарських культур за лічені години і задовго до того, як урожай буде зібраний, а дані про площі потраплять у статистичні органи", — пояснює Степан Клімов, продакт-менеджер компанії EOS DA. "Ця інформація корисна агротрейдер, страховикам, біржовикам і експортерам сільськогосподарської продукції по всьому світу", — додає він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ПРО що астронавт НАСА розповідав на зустрічі в Києві: тісний "Союз" і міцний сон у космосі
Ще одне підприємство, у якого є українське R&D підрозділ — американська Firefly. Компанія будує власні ракети для забезпечення запусків малих супутників. Зазвичай вони відправляються в космос в якості вторинного вантажу. Це проблема, адже ті, хто зацікавлений у їх запуску, змушені підлаштовуватися під великих гравців. Ракета Firefly A зможе доставляти вантаж масою до 1000 кг на Низьку навколоземну орбіту.
Низькі ціни, сучасні матеріали, глибокі технічні можливості, сумісні з політикою США щодо України", — пояснюють в Firefly вибір місця для центру. На майбутнє у компанії великі плани для діяльності та співпраці між США та українським підрозділом.
Від ще одного приватного ракетобудівника, британської Skyrora, яка також працює з інноваційним центром у Дніпрі, коментарі на момент написання матеріалу отримати не вдалося. Без Росії та молоді
В сучасних реаліях космос — інтернаціональний бізнес. Успіху домагаються ті, кому вдається працювати з міжнародними замовниками, брати участь в міжнародних програмах. Скажімо, "Південне" у період з 2011 по 2017 рр. отримало майже 10 млрд грн за такими контрактами. Тільки за 2016 і 2017 року КБ відправило на експорт товарів і послуг на 1,3 і 1,6 млрд грн відповідно.
Проблема в тому, що багато проектів українські підприємства вели в досить тісній кооперації з Росією, співпраця з яким з 2014 року стало практично неможливим. Раніше Україна продавала "Курси" росіянам, які відправляли вантажі на МКС. Зараз, за словами Матвієнка, ніяких комерційних відносин з Росією немає. Аналогічна ситуація і в інших гравців.
Підприємствам доводиться шукати виходи з ситуації. Основний шлях, на їх думку, полягає в пошуку закордонних замовників та створення альтернативних продуктів. "Ми за власні ресурси розробили апаратуру зближення "Азимут", яка за своїми характеристиками не поступається "Курсом", — розповідає Матвієнко. Компанія працює над створенням вимірювача кутових швидкостей, бере участь у міжнародних виставках і навіть планує розвиватися на внутрішньому ринку.
Ще одна біда українських "спейс" компаній, насамперед державних, — відсутність молодих кадрів. Середній вік співробітників "Південного" — 45 років.
І це при тому, що, як кажуть у компанії, що зарплати у них далеко не найнижчі на ринку і постійно зростають. В "Курс" молоді інженери теж йти не прагнуть — компанія знаходиться в Києві і не може запропонувати ту зарплату, яку відразу хочуть молоді фахівці, нарікає Матвієнко.
Не останню роль у проблеми з пошуком персоналу відіграє непорозуміння між учасниками: з одного боку, існує думка, що великі космічні підприємства не потребують численне поповнення, з іншого — що в них недобір, оскільки молодь не хоче приходити на роботу. Наприклад, за статистикою порталу vstup.info у 2017 р. на спеціальність "Авіаційна та ракетно-космічна техніка" у 6 вишах України подали заяви 560 абітурієнтів. Отримали своє місце лише 155. В поточному ж році держава пролицензировало більше 1200 місць у цьому напрямку, але держзамовлення ледь покриває чверть від цього обсягу.
"При виборі професії молодь в першу чергу керується розумінням, де можна працювати після випуску, а не наскільки трендової стала тема. Проблему, на мою думку, може дозволити дерегуляція галузі і поява більшої кількості приватних компаній у цій сфері", — вважає Михайло Рябоконь, співзасновник Noosphere Engineering School. Школа — один із проектів Noosphere, громадської організації, орієнтованої на популяризацію технічних, інженерних професій, в тому числі і в сфері ракетобудування, досліджень космосу. Починаючи з весни 2017 року, у проектах школи взяли участь близько 200 студентів. Нова екосистема
Космічний ринок — це екосистема, і вона в Україні досить активно формується. Щорічно, починаючи з 2016 року в країні проходять спейс хакатони, високотехнологічні конкурси ідей і рішень. 2018 рік взагалі став рекордним за їх проведення. В кінці травня київський НАУ вперше прийняв міжнародний хакатон ActInSpace, організований Європейським і Французьким космічними агентствами. В результаті команда-переможець вирушила на міжнародне космічне шоу в Тулузу. На початку травня в Дніпрі Noosphere Engineering School провела студентський Star Track. А восени вже втретє в Україні відбудеться SpaceApp Challenge — найбільше міжнародне змагання від NASA, в якому бере участь більше 20 тисяч людей по всьому світу. Саме на ньому в 2016 р. українська команда Mars Hopper отримала приз глядацьких симпатій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Навіщо Маск і NASA запускають апарат для пошуку нової Землі
Зараз, як ніколи проходить багато тематичних конференцій, лекцій, причому як з представниками вітчизняного сектору, так і з представниками ESA (Європейське космічне агентство) або NASA. Тільки в 2018 р. пройде два великих івенту по темі: минулий весняний SpaceOnUkraine, взимку пройде Space Summit, а восени відбудуться наукова конференція від INSCIENCE і Interpipe TechFest. Останній, до речі, збере в Дніпрі, який вже називають космічним кластером, найбільших представників космоиндустрии. Там також можна буде побачити і місячну базу КБ "Південне", погуляти з нею і "помацати" новітні розробки українців.
Зростає попит і на інформацію про космос: тематичний проект Alpha Centauri, який коментує пуски ракет, збирає десятки тисяч глядачів на своєму YouTube-каналі, а також з кінця 2017 року з'явилося близько десятка медіапроектів, присвячених спейс-тематиці. Хочеться вірити, що такий непідробний інтерес українців до космосу отримає дзеркальне відображення в світі, і Україною стануть більше цікавитися як космічною державою.
Не пропустіть найважливіші новини і цікаву аналітику. Підпишіться на Delo.ua у Telegram
Категория: Бизнес
