Новий старий маршрут: приєдналася Україна до Новому шовковому шляху

Опубликованно 13.04.2018 03:50

У жовтні в Держрезерві України повідомили, що Китай погодив так звані нові залізничні маршрути через українську територію. Передбачається створення Нового шовкового шляху через Україну. Більше того, у відомстві заявили, що вже перший транзит по території України в рамках нового Шовкового шляху може відбутися в кінці 2017-го — початку 2018 року. Буде Україна входити в Новий Шовковий шлях, розбиралося Delo.ua. Є попит?

Інтеграція України в Шовковий шлях, або Новий шовковий шлях, почалася ще в січні 2016 року. Тоді Україна запустила перший експериментальний потяг в обхід Росії за маршрутом Україна—Грузія—Азербайджан—Китай з морпорту "Іллічівськ".

У квітні порожній поїзд прибув назад в Україну.

Як заявляли експерти ринку, основна проблема цього шляху була у вартості перевезень і часу доставки вантажів. "Проблема логістики в тому, що на маршруті дві ділянки морського фрахту... Відповідно, цей маршрут складніше, ніж просто відправити вантажі залізницею. Ми працюємо над тим, щоб здешевити цей маршрут. Прийнято рішення зниження портових зборів, ми очікуємо дзеркальних заходів від грузинської сторони", — розповів заступник міністра інфраструктури щодо європейської інтеграції Віктор Довгань.

Є і ще одна проблема, за існування якої складно пояснити, як в Україні бачать Новий Шовковий шлях. Справа в тому, що на ринку цей шлях називають "філософією Китаю" з експорту/імпорту товарів/Європи/з країни Азії. В Україні ж навпаки вважають, що будь-який спосіб доставки вантажів у Піднебесну — це Новий шовковий шлях. Безвідмовне пропозицію

Влітку 2017 року відбувся офіційний візит представників Державного агентства резерву України у корпорацію "Чженжоу Інтернешнл Хаб".

Як пояснили в Держрезерві, "Чженжоу Інтернешнл Хаб" є дочірньою компанією Корпорації матеріалів та ресурсів — державної організації, своєрідного прототипу українського Держрезерву в найбільшій провінції Китаю.

"Чотири роки тому цією компанією було відкрито "Новий шовковий шлях", який проходив, в тому числі і по територіях країн — найближчих сусідів України. Територія України в той час в перелік країн не увійшла. На сьогоднішній день КНР активно вивчає питання включення України в свій маршрут для поставок українських товарів на свою територію", — відзначають в Держрезерві.

Як результат китайська сторона зробила ряд пропозицій Україні: створення представницького офісу в Чженжоу або створення виставково-торговельного центру українських товарів у "Чженжоу Інтернешнл Хаб" за сприяння Держрезерву; просування українських товарів на китайському ринку і одночасний експорт китайських товарів в Україну через інфраструктуру Держрезерву; використання складських приміщень, холодильників, елеваторів, КХП (комбінат хлібопродуктів), що входять в систему Держрезерву України, для зберігання товарів, перевалки, переробки на борошно і комбікорм, а також іншої номенклатури товарів на експорт.

Генеральний директор компанії Pro-Consulting Олександр Соколов підтвердив, складські та холодильні потужності Держрезерву можуть стати логістичними центрами, через які будуть експортувати товари з України.

"Китайська сторона також готова надати допомогу в їх модернізації — така попередня домовленість між Держрезервом та корпорацією Чженжоу Інтернешнл Хаб. Першими планується задіяти Харківський комбінат "Світанок", "Комбінат "Дніпро" (р. Сміла Черкаської обл.), Київський "Комбінат "Прогрес", Львівський "Комбінат "Троянда"та Ужгородський "Укрпродконтракт", — зазначив експерт. Всі ці комбінати надають послуги по зберіганню продукції і входять в Держрезерв.

Хоч і на даному етапі планується також відправка українських товарів у Китай, розвиток європейського спрямування експорту України за допомогою даних потужностей поки не обговорюється. Як будуть їздити потяги?

За даними Держрезерву, на сьогоднішній день обговорюються два маршрути: маршрути Чженжоу—РФ—Україна—Польща—Гамбург і маршрут Чженжоу—РФ—Україна—Південна Європа.

"На сьогодні логістичні маршрути з Китаю в Україну і назад мають хорошу робочу базу. Відправлення можуть здійснюватися через станції "Малашевич" в Польщі чи "Брест" в Білорусі. Враховуючи, що в даний час маршрут з Китаю в Україну функціонує в режимі взаємних санкцій Росії і України, сторони погоджуються, що для наповнення асортименту товарів в Китаї слід використовувати пілотні морські контейнерні поставки, і для цього сформувати поставку за асортиментом продукції, представленої у виставковому центрі Китаю", — розповіли в Держрезерві.

Разом з тим міністр інфраструктури Володимир Омелян повідомив, що поїзд по Новому Шовковому шляху піде по території України і Росії. "Китай вже домовився з росіянами", — розповів міністр інфраструктури.

Простіше кажучи, контейнерний поїзд піде по Транссибірській ж/д магістралі (більш відомої як Транссиб), далі в Україну і в країни Європи.

У Держрезерві повідомили, що на даний момент китайська сторона вже погодила нові маршрути прямування поїздів з Чженчжоу в Словаччину, Польщу, Угорщину і ці маршрути будуть проходити по території України.

"Зараз мова йде тільки про транзитному курсуванні поїздів по території України. А це теж чималі надходження. Наступним етапом має стати розширення проекту та початок експортних поставок українських товарів продуктової групи в КНР",— зазначили у відомстві.

Але проблема в тому, що ці маршрути не можна називати новими. Як повідомило джерело в "Укрзалізниці", справа в тому, що Китай шукає нові маршрути доставки вантажів у країни ЄС.

"Це контейнерні поїзди, які йдуть по території РФ. Ці поїзди ходили і раніше. Зараз весь транзит, який іде в Європу, безпосередньо впирається в глухий кут Білорусі. Їм необхідно альтернативний напрямок, і одне з них — це Україна", — розповів Delo.ua джерело.

За даними ЗМІ, через Транссиб ж/д вантажі з Китаю йдуть по колії 1520, і велика їх частина (95%) спрямовується в Білорусь, звідки через Брест розподіляється за різними європейськими напрямками. Разом з тим в останні роки вантажопотік по магістралі збільшився настільки, що в Бресті вже виникає затор. Експерти ринку стверджують, що вантажні контейнери можуть простоювати в Бресті в очікуванні своєї черги на відправку за 3-4 дні.

Нагадаємо, обсяг міжнародних перевезень великотоннажних контейнерів по Транссибірської магістралі в 2016 році склав понад 516 тис. двадцатифутовых контейнерів (ДФЭ — двадцятифутових еквівалент, умовна од. вимірювання місткості), що на 2,5% більше, ніж роком раніше. Планується, що такий темп зростання збережеться і в перспективі.

Незважаючи на це, Держрезерв працює з Мінінфраструктури за визначенням точних маршрутів поїздів. У відомстві уточнили, що китайські експерти за сприяння міністерства вже побували на станції "Чоп" та "Мостицька".

Соколов також уточнив, що зараз мова йде тільки про транзитному курсуванні поїздів по території України. "Проте досвід Білорусі, вже налагодила експорт своїх товарів у Китай, дає підставу для позитивних прогнозів розвитку поставок. Китай зацікавлений, насамперед, в українських продуктах харчування — кондитерських виробах, борошна, олії, алкогольних напоях",— зазначив експерт. Новий старий шлях

В той же час не можна забувати і про маршрут, запущеному в 2016 році через Грузію й Азербайджан в Китай. Як повідомляв раніше в інтерв'ю Довгань Delo.ua запуск контейнерних поїздів транзитом через Україну з Китаю в ЄС неминучий, адже завантаженість Транссибу, саме його ж/д гілки з Росії, становить 98%.

"Цю гілку ніхто не ремонтує. У будь-якому випадку, якщо Китай буде нарощувати вантажообіг контейнерними поїздами, то вони підуть через Україну в тому числі", — розповів Довгань.

Гендиректор компанії Pro-Consulting зазначив, що питання про участь України в маршруті з Китаю в Європу викликає різні думки у експертів та ще навесні ймовірність завершення проекту ставилася під сумнів.

"Реалізація цього транспортного проекту може зіткнутися з проблемою додаткових витрат порівняно з маршрутом через, наприклад, Румунію. Витрати можуть бути зумовлені перестановкою вагонів європейської колії на візки або перевантаженням товарів на прикордонних територіях, тривалістю оформлення документів, а також затримками, пов'язаними з перетином кордону Євросоюзу. Оскільки всі країни, залучені в маршрут на відрізку Китай—Україна, входять у вже названу асоціацію Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут, ускладнень з їх боку виникнути не повинно",— зазначив Соколов.

В "Укрзалізниці" зізналися, що продовжують переговори щодо зниження тарифних ставок на маршруті. Але поки більш ясних перспектив повноцінного запуску Нового шовкового шляху через Грузію та Азербайджан немає.

Категория: Бизнес