Дозволи на міжнародні перевезення: як і чому страждає бізнес

Опубликованно 13.02.2018 04:40

У листопаді на засіданні Кабміну Федерація роботодавців України (ФРУ) не підняла нову проблему — до кінця року у міжнародних автоперевізників склалася негативна ситуація з отриманням дозволів (дозволів) на перевезення. Голова ФРУ Дмитро Олійник назвав ситуацію з отриманням дозволів на міжнародні перевезення в Польщу "катастрофою".

Пізніше в ФРУ озвучили невтішний прогноз — простий вантажівок на кордоні з Польщею може призвести до втрат в 780 тис. євро в добу. У Мінінфраструктури після доручення прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана вирішили ситуацію. Так, міністр інфраструктури Володимир Омелян повідомив, що Україна отримає 7 тис. додаткових дозволів на автоперевезення в Польщу і озвучив ряд планованих нововведень.

Чому проблема з дозволами виникає щороку, де і як ховається корупційна складова і що необхідно для рішення проблеми — розповів голова неурядової організації "Розвиток інфраструктури" Станіслав Гвоздіков. Що таке дозволу на автоперевезення і де їх взяти?

Є два види: разові і ЄКМТ — річні (Європейська Конференція Міністрів Транспорту).

В різних країнах — різні квоти. В Україні існує квота понад 750 тис. разових дозволів на рік. Країни обмінюються дозволами паритетно. Тобто Україна, умовно, надає Польщі 200 тис. дозволів, Польща, відповідно, стільки ж.

Україна завжди в невигідному становищі щодо цих квот, тому як європейці до нас не їдуть. Перевізники їдуть в Європу, тому Україні необхідно більше дозволів.

Виходить, що, наприклад, полякам не потрібно 200 тис. дозволів, а нам потрібно більше.

Разові та багаторазові дозволи видає Державна служба України з безпеки на транспорті ("Укртрансбезопаснгость", ДСБТ) через ПВД (пункт видачі дозволів). Чому автоперевізникам не вистачає дозволів?

Щороку перевізники повідомляють про відсутність дозволів, тому що історично так склалося, що квота України не покриває попит вітчизняних операторів ринку вантажних перевезень на дозволи. Дефіцит дозволів за всіма напрямами з року в рік був передбачуваний. Відповідними моніторингом, аналізами і прогнозами тенденцій ринку займається Міністерство інфраструктури України.

Механізм квот покликаний забезпечити інтереси громадян і національних перевізників країн-сусідів. Тому обмеження кількості дозволів корисно для екології та ринку, якщо прозора процедура їх розподілу.

З екології: наприклад, кількість дозволів Євро-3 для українських перевізників зменшилася приблизно на 10% порівняно з 2016 роком. Від цього постраждали транспортні компанії, які не оновлюють свій парк. Це звичайна практика для всіх країн.

Якщо цей скандал закінчиться звільненням або переведенням на іншу посаду пари головних спеціалістів і політика Мінінфраструктури терміново не зміниться, як економіст припущу подальший розвиток подій. Із-за зловживань інспекторами "Укртрансбезопасности" при оформленні дозволів в цьому році попит серед перевізників на разові дозволи в 2018 році збільшиться.

Дефіцит разових дозволів для українських компаній з кожним роком буде збільшуватися.

Наш ринок автотранспортних послуг протягом наступного року почнуть освоювати румунські, польські та литовські транспортні компанії. До речі, у Литви 90 тис. вантажівок і вже 40% українських водіїв. Українські ще не збанкрутілі транспортні компанії зареєструються в сусідніх країнах, де немає проблем із дозволами, податками та контролюючими органами. Є "чорний ринок"?

Я вже говорив, що дозволи видає "Укртрансбезопасность". Дозволи — дефіцит. Видача дозволів — монополія. Ось і ризики.

Звичайно, не сама інспекція "продає" дозволу на автоперевезення. Однак видача з порушеннями і потурання при контролі — ось що породжує "чорний ринок".

Протягом цього року десятки тисяч дозволів оформлялися винахідливими інспекторами "Укртрансбезопасности" безкарно і з грубими порушеннями на користь окремих транспортних компаній. І залишилися на руках у перевізників невикористаними.

Фактично ці дозволи вважаються вкраденими" і перепродаються перевізниками між собою.

Головне, що це все неможливо без сприяння "Укртрансбезопасности" в особі окремих її співробітників. Як розрубати "гордіїв вузол"?

Ось кілька речей, які необхідно зробити, щоб упорядкувати розподіл. Персоналізувати всі бланки дозволів, щоб не допустити передачу бланка між перевізниками. Для цього досить підключити додатковий ідентифікатор бланку. Номер, код, наклейку або щось подібне. Інтегрувати відомчу мережу пунктів видачі дозволів (ПВД) ДСБТ в мережу центрів надання адмінпослуг (ЦНАП), щоб не нарватися на саботаж і не ускладнити експортерам і транспортникам життя. Вивести всі бізнес-процеси з дозволами в онлайн. Теоретики стверджують, що для цього потрібні складні шини, реєстри та інші довгобуди. З ними добре, але можна і без них. Щоб виконувати свою роботу як слід, на першому етапі "Укртрансбезопасности" потрібен доступ до існуючих баз Мін'юсту, МВС, ГФС і дещо від прикордонників. Лобіювання поліграф-тестування відповідальних за оформлення дозволів. Переведення всього міністерського софта на Open source (відкрите програмне забезпечення) і запровадження відкритих ліцензій, щоб інноватори використовували доступні урядові дані для розробки послуг і рішень для економічної та соціальної вигоди. А українці мали доступ до даних Мінінфраструктури для підзвітності держслужбовців.

Судячи з відсутності у перевізників дозволів, може скластися враження, що чиновники міністерства ховаються за нарадами, соцопитуваннями, регламентами та юристами. Тим не менше те, що вже робиться міністерством для припинення зловживань при розподілі дозволів: З метою запобігання передачі дозволу іншим автомобільному перевізнику та здійснення будь-яких виправлень у ньому і махінацій, на бланк дозволу буде завдано QR-код, який буде дублювати інформацію, наноситься на бланк. В рамках проекту "Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах", який фінансує USAID (Агентство США з міжнародного розвитку) та уряд Великобританії, Фонд Євразія з партнерами вже надає достатню техдопомога "Укртрансбезопасности" для запуску електронної системи "Електронний кабінет перевізника". Ця система покликана сприяти прозорому розподілу дозволів серед перевізників, захист прав вантажовідправників і свідомих перевізників в рамках чинного законодавства. Адже кожне дозвіл буде прив'язане до конкретного вантажівці, а за всім перевізникам буде вестися історія штрафів і порушень. Реєстр буде доступний органів державної і муніципальної влади, комерційним структурам, профільним проектним і дослідницьким, а також громадським і міжнародним організаціям. Мінінфраструктури у свою чергу знайде можливості для аналізу та прогнозування розвитку українського ринку міжнародних вантажних перевезень автотранспортом. І тепер важливо, щоб у Мінінфраструктури підтримували цей вектор розвитку. Висновки і не тільки

Видача та контроль не може бути в одних руках. ДСБТ повинна займатися контролем як основний завданням, що визначається Кабміном. Над тим, кому видавати дозволи, можна подумати.

Зберігати сьогоднішній стан речей вигідно насамперед інспекторам на пунктах видачі дозволів "Укртрансбезопасности" і нечесним перевізникам, які вважають, що перехитрили всіх конкурентів, заплативши інспектору. Однак такі хитруни платять двічі. Підгодовуючи почуття жадібності у інспекторів і не скаржачись на ситуацію в Мінінфраструктури, перевізники вирощують нове покоління безстрашних і безпринципних злодіїв серед чиновників ДСБТ.

Це проблема не окремих співробітників, з деяким є рішення, проводяться розслідування. Це проблема організації роботи всього держоргану.

Потрібно змінити систему, виходити в онлайн. Для багатьох здається диким стояти в касі залізничного вокзалу, коли можна купити квиток на поїзд за допомогою смартфона.

Чому не можна вирішити такий технологічний питання з дозволами? Тому що якщо вимкнути світло, чистоту рук ніхто не перевірить.

Категория: Красота