Як Україні відкрити ринок газу для населення: європейські уроки

Опубликованно 25.11.2017 02:54

Споживачі очікують від відкритого ринку природного газу, насамперед, можливості вільно вибирати постачальника. Це дає право вибирати кращий сервіс, більш зручні умови оплати, одержувати додаткові сервіси і найголовніше — ціну нижче. Що в Україні блокує появу ринку газу для населення — державні спецобязательства, субсидії або ціна газу? Ціновий аспект

За даними Ради європейських энергорегуляторов (Council of European Energy Regulators, CEER), на рішення споживача поміняти постачальника в першу чергу впливає ціна.

З тієї ж причини споживач не змінює свого постачальника — ні достатньої фінансової вигоди від цього.

CEER наводить статистику по переходах споживачів від постачальника до постачальника з 2008 по 2014 роки. Найбільша активність (на рівні 5-10% в рік), в країнах, де ціни нерегульовані.

І навпаки, в країнах Східної Європи, де в більшості зберігалося державне регулювання цін, споживач дуже рідко змінює постачальника. Коли ціна для населення нижче ринку і жорстко регулюється державою, немає сенсу змінювати постачальника. Українські особливості

Повертаємося в Україну: сьогодні є дуже конкурентний ринок постачальників газу для промисловості. Ціна формується на конкурентних засадах і є індикатором ринкової ціни. Але ціна газу для населення нижче і, відповідно, ніякої конкуренції між постачальниками виникнути не може.

Навіть зараз законодавство передбачає для споживачів можливість перейти до іншого постачальника, але вигод від зміни постачальника він не отримає і використовувати це право не зацікавлений. З державним регулюванням, для споживача це ринок одного постачальника — того, що є у нього вже є.

Крім питання ціноутворення, є і технічні питання роботи ринку. Наприклад, система субсидій, яка потребує кардинальних реформ.

По-перше, необхідно провести верифікацію, щоб субсидії не отримували люди, яких в них не потребують.

По-друге, необхідно провести монетизацію на рівні споживача. Допомога держави спрямована на споживача і він повинен бути таким же рівноправним гравцем ринку, як і решта. Отримавши "живі гроші", він економно ними розпоряджається: йому не потрібно спалити газ, щоб використовувати субсидію. З грошима на руках він відноситься до субсидії дбайливо і вступає в продуктивний конфлікт з постачальником: якщо постачальник хоче продати більше, споживач хоче спожити менше і залишити собі гроші.

У 2017 році сума субсидій перевищити 70 млрд грн. В минулому році вони становили близько 50 млрд. Тоді як невеликий відсоток від цієї суми, спрямований на верифікацію субсидій міг би заощадити мільярди.

Запис виступу Олексія Хабатюка на Міжнародній конференції "Нафтогазовий комплекс України на шляху реформування, модернізації та розвитку"

Категория: Красота